- законний
- —————————————————————————————зако́ннийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
законний — а, е. 1) Який спирається на закон (у 1 знач.), здійснюється або відбувається відповідно до закону. || Встановлений законом. || Який має право на що небудь. || розм. Справжній, непідроблений. •• Зако/нний шлюб шлюб, юридично оформлений відповідно… … Український тлумачний словник
законний — [зако/н:ией] м. (на) н :ому / н :ім, мн. н :і … Орфоепічний словник української мови
легальний — Законний [XVIII] Про свою жінку він знає лиш тільки, що вона була легальна його дружина; тепліших споминів по пій у нього не лишилося [XVIII] … Толковый украинский словарь
Украинская православная церковь Киевского патриархата — У этого термина существуют и другие значения, см. Украинская православная церковь. Украинская Православная Церковь Киевский Патриархат Українська Православна Церква Київський Патріархат … Википедия
доларовий — а, е. Прикм. до долар. •• До/ларова зо/на угруповання країн, в яких долар США має законний обіг поряд з національною валютою. До/ларовий станда/рт валютна система, яка базується на визнанні долара США як основної валюти, у порівнянні з якою… … Український тлумачний словник
законність — ності, ж. 1) чого. Абстр. ім. до законний 1), 2). 2) без додатка. Неухильне додержання закону (у 1 знач.). 3) рідко. Те саме, що законодавство 2) … Український тлумачний словник
законно — Присл. до законний 1), 2), 4) … Український тлумачний словник
легітимний — а, е. Законний … Український тлумачний словник
самоправець — вця, ч. Людина, яка діє, поводиться самовільно, порушує законний порядок, вирішуючи які небудь справи; свавілець … Український тлумачний словник
самоправний — а, е. Який діє, поводиться самовільно, порушує законний порядок, вирішуючи які небудь справи; свавільний … Український тлумачний словник